Душа і дух завжди широкі, свідомість наша іноді вузька.
А коли ми розширюємо свідомість, ми раптом сприймаємо безмежність нашої душі і нашого духу і світло наше матеріалізується.
І тоді в цій безмежності світла є місце для будь-якої протемненности. А раз їй є місце, їй більше не треба про себе нагадувати або кричати нам у вигляді симптомів, важких почуттів, складних подій.
Коли дозволено, то більше не треба.





















