Системні розстановки в бразильському законодавстві

29 листопада 2023 року була захищена магістерська дисертація Барабанової В.С., в рамках якої для розв’язання корпоративних конфліктів було запропоновано використовувати методи з бразильського права – системне право. Зазначений інструмент був впроваджений з метою гуманізації правосуддя і показав свою високу ефективність.

Дана процедура дозволяє розглянути конфлікт збоку і виявити його першопричину. Повноваженнями на проведення такого заходу в рамках судового розгляду спору наділений суддя, який володіє необхідною кваліфікацією. Розглядуваний метод був розроблений суддею Самі Шторхом в результаті аналізу права з точки зору, заснованої на знаннях Берта Хеллінгера про системні розстановки. Застосування цієї методології дозволило по-новому підійти до права, зосередившись на розумінні факторів, що впливають на людську поведінку, і фактів, що породжують конфлікти.

В рамках розстановки суддя запрошує ряд третіх осіб, які не мають яких-небудь зв’язків зі сторонами конфлікту, заміщати сторони у спорі, що дозволяє останнім побачити свої позиції збоку. Учасникам надається виключно базова інформація, що дозволяє «заступникам» зберігати нейтралітет і демонструвати первинні реакції. Тривалість такої процедури, у зв’язку з відсутністю якого-небудь сценарію чи плану, може становити від пари хвилин до декількох годин, а предметом дослідження стають людські відносини між бізнес-партнерами, їхні особистісні реакції і досвід. Саме відсутність сценарію робить застосування системного права ефективним і об’єктивним методом розв’язання конфлікту. Отримана в результаті такого дослідження інформація дозволяє розв’язати конфлікт на рівні особистостей, який лежить в основі конфлікту корпоративного.

Системні розстановки в бразильському законодавстві іменуються як «системне право». Зазначений метод був інтегрований у правове поле на підставі Цивільно-процесуального кодексу Бразилії і ст. 1 Постанови Національної ради юстиції № 125 від 29 листопада 2010 р., відповідно до положень якої «встановлюється Національна судова політика з урегулювання конфліктів інтересів, спрямована на забезпечення права кожного на розв’язання конфліктів засобами, відповідними їх характеру та особливостям, шляхом структурування системи доступу до правосуддя». У 2016 році набули чинності зміни в Цивільно-процесуальному кодексі Бразилії, які закріпили «посередницькі слухання» як обов’язковий етап судового провадження, а також заохочували інтеграцію нових методів для досягнення згоди.

Наразі системне право перебуває на шляху розвитку, вже використовується в судах шістнадцяти штатів, у тому числі в Федеральному окрузі Бразиліа, за підтримки Центру спільних досліджень у сфері правосуддя, створеного в 2021 році спеціальною резолюцією. Основою для сучасних досліджень стали результати, отримані штатом Гояс, який застосовує цей метод з 2012 р. в судах першої інстанції, а з 2017 р. в апеляційній інстанції, що принесло йому перше місце в категорії судів штату в рамках П’ятої щорічної церемонії вручення премії Conciliar é Legal Award, яка присуджується Національною радою юстиції. Індекс розв’язання конфліктів за допомогою досліджуваного методу в зазначеному штаті становив 94%.

Системне право було інтегровано не тільки в судову систему, але й у саме правове поле, що виражалося в навчанні юристів і розвитку інституту системної адвокатури.

Системна адвокатура, як модель управління, спрямована на покращення навичок і компетенцій, необхідних юристам у цьому новому неконфліктному контексті, предметі даного дослідження, тобто на особистісному і професійному розвитку юристів з урахуванням системного мислення, що дозволяє їм використовувати такі методи та інструменти, як сімейні та організаційні розстановки, системний коучинг, нейролінгвістичне програмування, посередництво і примирення. Системне право, як метод, включає:

• Розуміння походження конфлікту або певної поведінки;
• Пошук нових можливості в розв’язанні конфліктів;
• Усвідомлення і звільнення від обмежуючих шаблонів і переконань;
• Балансування системи шляхом наведення нового порядку;
• Підвищення обізнаності про роль кожної людини.

Для цього кожен учасник конфлікту розглядається як частина більшої системи, будь то сім’я, бізнес чи соціальна система, серед іншого, розуміючи систему як «групу людей, пов’язаних разом спільною долею і взаємними відносинами, де кожен член впливає і впливає на інших». При цьому розуміється, що кожен індивід грає в цій системі свою роль, діючи відповідно до законів, які, за Бертом Хеллінгером, керують усіма людськими відносинами і недотримання яких призводить до дисбалансів, що діють у найрізноманітніших сферах нашого життя (у сімейних системах, у колективах і в притаманних їм відносинах).

Перевагами досліджуваного методу є наступні фактори:

• зазначена процедура не є психотерапією і не має відношення до якої-небудь релігії, що робить її культурно загальнодоступною;
• її застосування не тягне накладення якого-небудь виду відповідальності на сторони спору; – зазначений метод універсальний і може бути застосований у будь-якій сфері права;
• зазначений метод сертифікований Постановою Міністерства охорони здоров’я Бразилії № 702 від 21.03.2018.

Бразильська судова система тривалий час перебувала в кризі і станом на 2015 рік 75% судових справ не були розглянуті, що означало величезні терміни очікування розгляду справ по суті. Більше того на 100 000 мешканців припадало 6,2 судді, що створювало колосальне індивідуальне навантаження. У європейському суді в середньому рішення виноситься протягом 9 місяців, у бразильському суді – 5 років. Ефективність інтеграції зазначеного методу підтверджується статистичними даними судів. Розробка системного права як методу почалася в 2006 році і проведені дослідження показали, що при вибірці в розмірі 60 конфліктів за участю обох сторін в результаті застосування досліджуваного методу рішення було знайдено для всіх 60 конфліктів, за участю однієї зі сторін – 93%. Подальше анкетування показало, що на думку 37% учасників їхній опонент змінив ставлення в кращу сторону; 45% відзначили, що взаємовідносини покращилися. В ході досліджень зазначене анкетування проводилося щорічно і вже при наступному анкетуванні останній показник збільшився до 71%. Більше того перед групою були поставлені додаткові питання, в результаті чого було встановлено, що в 77% випадків опонент ініціює процес примирення, а 59% випадків мало місце укладення мирової угоди.

Інтеграція даного методу в правову систему дозволить істотно скоротити навантаження на суди, дозволить розв’язати безліч правових конфліктів поза судовими розглядами, підвищить рівень довіри громадян до мирних угод і альтернативних способів урегулювання правових конфліктів, дозволить знаходити більш «безболісні» виходи з корпоративних конфліктів, а також зробить правову і судову систему більш гуманними.

Автор статті: Вікторія Барабанова