Все залежить від того, як ми вибираємо дивитися, під яким ракурсом.
Ми можемо дивитися у своє майбутнє з патерном: йду через перешкоди, “через тернії до зірок”. А можемо свідомістю вийти на простір і бачити шлях вперед – відкритий і світлий.
Воно – не саме по собі так виглядає! Це Ти вибираєш, як дивитися.
____
Далі.
Часу ж не існує на рівні свідомості творця.
Тому, коли ти дивишся ніби як у майбутнє, то свідомість проживає це (частоту, енергію) вже в теперішньому.
Ми – енергія.
Органіка – це відсотків 0,00000…1%.
Інше – Енергія.
І те ЯК ти дивишся, під яким фокусом (широкий шлях, вузький, завалений чимось, просторий…), це і формує частоту нинішнього моменту.
Ось, наприклад, шлях до себе в тому ваги, який співвідноситься з ростом у божественній пропорції здорової і повної сил людини – Тебе,
який цей шлях?
І якщо він не просторий і не широкий, і не короткий, то що перешкоджає?
І те, що перешкоджає, забирає твою увагу підсвідомо.
Тому, треба перевести на цю “перешкоду” увагу – свідомо. На рівень усвідомлення перевести. Дати цьому місце в просторі (чит-код «Я Тебе бачу»).
І йому (цьому) більше не потрібно на себе твою увагу безсвідомо витягувати.
Якщо потрібно, розглянь детальніше, глибше, щоб познайомитися з цим велетнем, за якого тобі доводиться їсти і жити.
Познайомся з ним і поговори з ним по душах. З настроєм: у мені – в просторі мого духа ти знаходиш спокій.
А потім, переходь свідомістю вище і знову дивися вперед.
І як тепер змінився шлях і твоє вІдення цього шляху?
І те, що змінилося, це не саме по собі сталося.
А в результаті твого внутрішнього вибору так дивитися.
З любов’ю, Наталія Завалий





















