Пам’ять про вбивство дітей

Питання:

«…Абортів я в цьому втіленні не робила, але схоже, що є частина мене, яка ненавидить себе за вбивства дітей…» Ю.К.

Відповідь:

Є. Так. І що з того. Усі ми в минулих втіленнях маємо досвід насильства і вбивств.
І що тепер?
Якби це був вирок стирання душі, ти не змогла б втілитись, ні сюди, ні в будь-яке інше вимірювання та план.

Але раз ти вже тут, то очевидно ж не для того, щоб стирати себе. Ібо ти стерла б себе до втілення на Землю.

Явно ж, що раз ти тут, то одна з задач — повернути собі всі свої відколоті частини, зібрати себе.

А як ти могла б знати, що саме збирати, якби не відчувала почуттів, емоцій, симптомів, якби нікололо, ні різало, ні стискало тебе???
Ніяк інакше.

Ти і лише Ти запросила ці стискання! Але не для того, щоб їх продовжувати, а для того, щоб через них намацати розширення. Після видиху завжди йде вдих. Після стиснення і напруження — завжди розширення і розслаблення. Саме так усе влаштовано. Стан керує нашою реальністю. Інакше не буває.

І раз тебе стиснуло, пам’ятай, що наступний крок — це розширення. Шукай цю двері до розширення, цю щілину, цей прохід. Направ своє увагу саме на це: запрошую шлях розширення; запрошую шлях із ізоляції до єднання з Цілим.
Де вхід — там і вихід.
І якщо тебе затиснула Частина «самоагресія», іди крізь саме Неї.

Ти — не проблема. Ти — рішення.

Пам’ятаєш стару притчу?

«Колись давно старець відкрив онукові одну життєву істину:
— У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк — це зло: заздрість, ревнощі, жаління, егоїзм, амбіції, брехня. Інший вовк — це добро: мир, любов, надія, істина, доброта і вірність.
Онучок, зворушений до глибини душі словами діда, задумався, а потім спитав:
— А який вовк у кінці перемагає?
Старець усміхнувся і відповів:
— Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.»

Це саме про наше ставлення до своїх Частин Душі. Перш за все, про це.

Саме так побудований принцип технології еволюції Душі «Я Тебе бачу».
На курсі «ІСЦЕЛЕННЯ» я демонструватиму роботу цієї техніки еволюційної терапії.

З любов’ю, Наталія Завалий