«Нехай буде так»
Ось ці слова пам’ятайте з релігійного егрегора:
«нехай здійсниться воля Твоя, а не моя», «Нехай буде воля Твоя, через мою волю» ?
Чия «Твоя»? Про кого йдеться? Кому я віддаю свою волю?
Якщо йдеться про Бога, тоді якщо я Йому віддаю свою волю, значить він зовні десь. І який тоді Бог має на увазі? Демиург (Яхве)?
Так це Бог Землі. Навіщо мені віддавати свою волю Богові Землі?
Всередині нас з вами, дорогі земляни, всередині Духа і душі кожного з нас – зерно Абсолюта, частка Енергії Творця, Енергії, що рухає всім, що є у всіх часах, світах і просторах. І ця Енергія верховніша. Немає нічого сильнішого. Бог Землі один з синів Абсолюта, породжений Ним. Як і Люцифер, як і Ліліт ….
Тобто, всередині Демиурга така ж доля Абсолюта, як і у нас з вами. Не від слова: такого ж розміру, а від слова: тієї ж частоти.
Просто в минулій матриці, це зерно Абсолюту було як би закапсульовано в щільності людей.
Тому і потрібні були людям посередники. Зокрема: Демиург. Тому йому свою волю довіряли люди, адже люди самостійно не могли дотягнутися до Абсолюту. (це не єдина причина, але це окрема велика тема).
Нині, вам не тільки більше не потрібно свою волю вверяти в управління і користування комусь/чомусь, дорогі мої вільні душі і духи,
нині це питання життя і смерті.
Бо ми в інтенсивному процесі переходу, в непростому процесі, але все ближче і ближче до Абсолюту і тонким вібраціям.
І душа, і дух ваш це відчуває і посипається, оживає, розархівовується. Світність кожного інтенсивно збільшується.
Підказки як йти показують зірки, космос, вищі сили.
Сидіти в пляшці і обмеженнях
АБО
взяти в своє суверенне управління управління повну енергію волі, і створити свою реальність
це тільки твій вибір зараз, дорогий Людина.
А фразу «да буде воля Твоя через мою волю»,
я взяла і перекодувала для себе.
Я не володію Цілим, я з нього народилася своїм Духом.
Але я містю всередині себе величну і сяючу в безмежність Частину Цілого.
Тому.
«Нехай буде воля моя через мою волю».
Істинний Бог всередині мене. І воля моя при мені, ради мене, за мене, і через мене.
З любов’ю, Наталія Завалий
