Мистецтво говорити «НІ»
Для батьків, а також і в усіх стосунках.
“Я тебе кохаю. Тобі як людині і як своїй дитині я кажу: ТАК.
А тому, що ти вимагаєш: НІ.”
Важливо розділити у своїй психіці ці два моменти.
Ми часто не можемо відмовити дитині (та й іншим людям) через те, що нам здається, що таким чином ми її відкинемо.
І, саме тому, коли ми таки відмовляємо комусь у його вимозі, ми підсвідомо відкидаємо його ВСЬОГО, і його самого і його вимогу.
Тут зліплено все в одну купу.
Коли вам потрібно відмовити своїй дитині в чомусь, скажіть приблизно так:
“моя дорога, я тебе кохаю, ти як і раніше для мене прекрасна, але те, що ти просиш я не дозволяю; якщо ти хочеш з цього приводу засмутитися тобі це дозволено, і кричати і плакати тобі теж дозволено, це можна; а те, що ти зараз просиш – не можна.”
Але якщо ви так сказали, то справді плач/капризи доведеться витримати.
І, повірте, це не триватиме довго, якщо ви без коливань і сумнівів.
Говорити: ні, це мистецтво. І воно не дарується, воно заробляється. Багаторазовим повторенням. Тому, не очікуйте від себе миттєвої перебудови, просто тренуйте це.
