Его зоряних душ
Щодо зоряних душ, які перебувають поза планетними втіленнями, зокрема й нині (паралельно) живуть (але поза завжди здоровими) втіленнями.
Більшість рас, які зараз заблоковані/в полоні/колонізовані/у іншому забутті, потрапили у пастку не випадково.
Якщо дивитися з огляду Духа і цілісної душі, цей досвід був затребуваний. Вони там теж це забули з якихось причин.
Але зараз хочу зробити акцент не на забутті, а на самій пастці, на гачку, на який вони “попали”.
Гачок завжди на его. У них усіх достатньо витончене его, і в чому б воно не проявлялося, рано чи пізно воно веде до краху цивілізації. Декілька прикладів із земної історії: Атлантида (їхні технології перевищили духовні цінності, якщо спрощено), Тибет (занадто закриті, не пускали нікого до таємних знань, вважаючи себе обраними)…
Далі.
Коли ми згадуємо свої зоряні та божественні аспекти/прояви, суттєвим є не розпакування конкретного випадку, і навіть не впізнання (спогад) тієї чи іншої зоряної раси чи кореневої раси, і навіть не відновлення зв’язку з нею.
Це все важливо. Дуже важливо. Це дає непохитне відчуття цінності і сенсів своєї суттєвої енергії. Це дає непохитне відчуття значущості для світу і свого істинного місця. Це «капання» величезної дози в усвідомлення ХТО Я, ЗВІДКИ Я, ДЛЯ ЧОГО ПРИЙШОВ СЮДИ.
Але не заради цього ми відновлюємо з ними зв’язки, згадуючи ці зоряні втілення своєї душі (хоч ще дуже багато що треба згадувати). Це не кінцева точка і не межа проявлення своєї душі та свого Духа.
Якщо ми хочемо нарешті вийти з усіх пасток, нам важливо йти за межі, розширюватися за межі і зоряних втілень, і вищих, і божественних своїх проявів, усвідомлюючи себе ВІЧНИМИ.
Ці спогади й розкриття – для того, щоб пригадати свою ВІЧНІСТЬ, щоб принести цю енергію у світ земного плану ПОВНІСТЮ.
А те, ЯК ми йдемо цим шляхом — що вивчаємо, що досліджуємо, які втілення згадуємо, а які ні — це вибір і шлях кожного.
У наших душ багато втілень (і було, і, смію стверджувати, є), і якщо скласти всі земні втілення, ця сукупність не дотягує й до п’яти відсотків наших позаземних втілень.
При цьому, якщо взяти всі втілення (ресурсні і не ресурсні, як зоряні, так і земні), обсяг цієї субстанції буде мізерним у порівнянні з Вищим Я, з нашим Духом, нашою ВІЧНОЮ субстанцією. Так бачу я. Можливо, помиляюся, але мій особистий досвід, досвід колег-однодумців та досвід багатьох моїх клієнтів підтверджує саме це.
Тому я спокійна за всі душі — живі, втілені і невтілені, завислі і ті, що володіють своєю вільною волею, за всіх, хто розпакував і згадав свої зоряні втілення і тих, хто нічого про них не знає.
Кожна душа обов’язково знайде дорогу до Джерела. Бо сильнішого за магніт не існує. А той, хто шукає, зробить це швидше. І так тому й бути.
Я і далі даю це на своїх курсах і веду через спогади кореневих зоряних рас, але знову і знову кажу і скажу неодноразово:
нам важливо пам’ятати, навіщо ми розкриваємо і консолідуємо пам’ять.
Заради полегшення і звільнення (від провини, зокрема), або заради відповідей на запитання: ХТО Я, ЗАРАДИ ЧОГО Я ТУТ, ЗАРАДИ ЧОГО Я Є.
КОГДА МИ ЗГАДУЄМО, ЩО ВСЕ — ГРА (абсолютно кожне втілення, навіть божественне), ТО МИ НАПОВНЮЄМОСЯ СПРАВЖНЬОЮ РАДІСТЮ КОЖНОГО МИТІ І ТОГДА МИ СПРАВЖНЬО ВІЛЬНІ. НЕ ВСЛІД, А ЗАРАДИ.
ЩО ЯКЩО КОЖЕН НОВИЙ ДОСВІД МИ ДОДАЄМО ДО ДЖЕРЕЛА? Якщо так, то ми перестаємо жити старим не для того, щоб стати вільними від страждань, а щоб Джерело через нас пізнало невідоме і незвідане.
З любов’ю, Наталія Завалій
