Берт Хеллингер пише: «Я хотів би ще сказати про любов. Дуже багато любові – це слабкість. Багато людей люблять, тому що не витримують чогось, тому що вони не витримують долю – свою і інших людей. Тому вони стають помічниками.
Маленька дитина не витримує того, що відбувається в сім’ї: що відбувається з мамою, що відбувається з татом, з їхньою долею і їхньою провиною. Тому вона хоче допомогти.
Потім вона бере на себе щось за батька, за матір, за інших у сім’ї – з слабкості. Вона стає помічником з любов’ю, але зі слабкості.
Багато дорослих помічників допомагають за образом цих дітей. Вони не витримують чогось і намагаються змінити це. Але не тому, що в цьому потребує інший. Вони беруть на себе щось за нього без поваги до його величності і його долі, і його провині також.»
Дитина росте, коли вона вчиться любити інших з повагою до бОльшого, яке направляє батьків і інших людей теж.
Так і помічник, він допомагає інакше, коли здобув силу. Він витримує долю інших людей. Потім він підтримує іншого таким чином, щоб той міг стояти на своїх власних ногах. Часто так, що інша людина припиняє допомагати з слабкості. Це була б інша любов.»
Берт Хеллінгер. “Заглянути в душу дітям”.
Ви скоро зможете придбати цю книгу в нашому магазині.





















